Князь Острозький

Невелика за обсягом монографія доктора філософських наук, професора Петра Сауха, присвячена постаті відомого українського мецената Василя -Костянтина Острозького. До опрацювання теми автор підійшов не як історик, а як філософ. Це видно за манерою подачі матеріалу, за висновками та міркуваннями. Історик приділив би більше уваги фактам, подіям, новим документам, а філософ чимало спірних речей подає як реальність і робить на основі цього висновки. Тому книгу, звісно, варто прочитати історикові, мати її як історіографічне джерело, однак для серйозних і глибоких наукових досліджень періоду її буде замало. Для себе я відзначила думки автора про релігійну толерантність родини Острозьких та про їх значний внесок у розвиток української культури. Цікавими були вислови відомих людей про постать князя Острозького; вартими уваги є додатки, що не так часто можна побачити у книгах двадцятирічної давності. Скажімо так: Петро Юрійович наблизив Василя-Костянтина Острозького до пересічного читача, зробив його постать актуальною та цікавою. 
А ось оригінальний висновок автора (стосується того, що частина науковців звеличує князя, інші ж подають його як нерішучого діяча): Василь-Костянтин був таким, яким повинен бути, але виконував при ньому роль монаршого посередника.