Книжечка в долоні

Видавництво «Фоліо» років з десять тому запровадило серію книг формату мікромініатюр. Ці книжечки легко вміщуються в долоні. Доволі оригінальна ідея, і в мене вдома одна з таких книжечок є. Читати подібні тексти доволі дотепно, а як подарунок - доволі оригінально. Що ж стосується цієї книжечки, то вона за обсягом є невеликою - це лише 128 сторінок вибраної поезії Павла Тичини, зокрема його «Сонячні кларнети». Зважаючи на те, що ранній Тичина писав великі за формою поезії, то одні «Гаї шумлять» займають з десяток сторінок такої книжечки. Тому самих поезій небагато. До слова, шрифт теж є великим, тому проблем із читанням бути не повинно. Як на мене, подібна ідея є крутою, але краще підійшла б для творчості письменників, що залишили класичну поезію і писали, приміром, чотиривірші - рубаї, афоризми, футбольні кричалки, де можна на одній-двох сторінках розмістити текст і не гортати постійно. В Тичини ж вірші довгі, тому, гортаючи, можна загубити думку, забути прочитане. «Всі ми серцем дзвоним», - замисліться над прочитаним. Тільки молодий поет здатен написати таке. Його серце - як музичний інструмент, воно ще прагне любові та щирості. Хочеться цього відчуття побажати всім.