Крістіна Кілборн "Дорогами озера Ґоу Гоум" | Рецензії на книги, відгуки про прочитане, рейтинг - кращі книги

You are here

Крістіна Кілборн "Дорогами озера Ґоу Гоум"

5
Середня: 5 (1 оцінок)

Все частіш література Північної Америки постає у ролі оповідача історичної правди, розповідаючи, так би мовити, зворотній бік історії. Представниця однієї із корінних націй Канади ділиться своєю особистісною травмою національної ідентичності, яка стала частиною її творчої свідомості та відобразилася у створеному нею романі.

Авторка з власного досвіду показує, як потрапивши у вир цивілізованого світу білих, ‌і̶‌̶н̶‌̶д̶‌̶і̶‌̶а̶‌̶н̶е̶ц̶ь̶ (вони не визнають такої ідентифікації) корінний мешканець американського континенту стикається із темними сторонами світу білої людини: бійки, випивки, насильство. Єдиний вихід - це утекти подалі від "цивілізації" до природи.

Ця розповідь про життя однієї родини у лоні неймовірної природи Канади. Втікаючи від страху судових переслідувань та загрози втрати своїх дітей перед органами захисту дітей, сім'я головної героїні Вінні вирішує покинути маленьке містечко і виїхати у ліс. Первісне життя, воно зовсім не романтичне. Сім'я вимушена покладатися лише на свої вміння та знання про природу. Але прийде час і здавалося, що таке безпечне та ізольоване життя, та все ж його наздожене минуле. Цю сувору ідилію сім'ї порушить знову ж таки прихід білої людини. "Біла людина" із повною відсутністю соціальної відповідальності, брутальністю, для якого жінка вбачатиметься не більш ніж сексуальний об'єкт. А зухвалість протистояти цьому, на довгі роки розіб'є сім'ю. Це роман про мужність, про надію та про зцілення.

Ґоу Гоум (Go home) - озеро, якого живлять своїми водами численні ріки Канади. Символічно, ніби як вени, що ведуть до серця, це як шлях, що зводить додому всіх представників великої родини. На жаль, так стається, що деякі витоки пересихають або змінюють своє русло.

Цікаво поспостерігати, як Крістіна Кілборн репрезентувала світ очима "небілого погляду", з іншого боку колоніальної історії. Зрозуміло, що на даний час тема расизму стосовно автохтонних народів Півн. Америки болюча й незручна для їхнього континенту. Та все ж, це завжди актуальна тема, проте як національне мислення протистоїть колоніаторському. Знайомо нам, правда ж.

+1
0
-1