Кримінальне сафарі

«День, який ніколи не настане» - це той випадок, коли сиквел бере все найкраще з оригіналу, заливає в бак чистий адреналін і відправляє гальма в пермабач. Це вже не просто комедійний детектив, це лютий ірландський кримінальний бойовик, де ставки злітають до небес.
Заправились і погнали дорогами трилерру, рєбята! Наші знайомі Пол і Бріджит вирішили легалізувати свій двіж і відкрили власне детективне агентство. На папері звучить круто, але по факту Пол усе ще лінивий тіп, який не вивозить рутину, а Бріджит тягне всю цю контору на своїх плечах, паралельно виписуючи йому моральних стусанів. Але довго нудьгувати їм не дають - на одному з тих елітних недобудованих майданчиків, які залишилися після фінансової кризи, знаходять труп. І це не просто рандомний жмурик, а дуже жирний привіт із минулого. До справи підтягуються максимально токсичні коти - корумповані забудовники, елітні банкіри і мафія. Але найголовніше - наш улюблений відбитий коп Банні МакГаррі опиняється під жорстким ударом. Його минуле наздоганяє його з битою в руках, на нього відкривають сафарі, і тепер нашій трійці лузерів доведеться не просто розслідувати справу, а тупо виживати.
Якщо в першій книзі Банні був просто смішним відбитим копом, то тут у нього зриває дах остаточно. Коли справа торкається його особистих травм і тих, кого він любить, він перетворюється на абсолютну машину для мінусування поганих хлопців. Його методи стають ще більш жорсткими, панчі - ще чорнішими, а ключка для герлінгу працює без вихідних.
Тут дуже круто показана соціальна база. Головні лиходії - це не вуличні гопники, а люди в дорогих костюмах, які кидали народ на бабки під час кризи і думали, що вони безсмертні. Спостерігати за тим, як прості ірландські герої ламають їхні красиві схеми і змушують цих пафосних щурів панікувати - це чисте задоволення і топова сатисфакція.
Динаміка між Полом і Бріджит виходить на новий рівень. Вони вже не просто випадкові попутники, а реально спрацьований дует, де кожен геніально закриває факапи іншого. Їхні перепалки - це окремий вид комедійного мистецтва і я б таке читав вічно.

Це максимально швидкий, жорсткий і драйвовий трилер, де сміх і кров міксуються в ідеальній пропорції. МакДоннелл підняв планку, і відірватися від цієї історії тупо нереально.