Книга ця дивовижна. Скільки би разів ми її не читали, стільки разів будемо її розуміти по-новому, щоразу помічаючи нові деталі та нові сенси. Цікаво, що вона є і дорослою книгою, і дитячою. І кожен з читачів, - дорослий і дитина, - читатимуть її на своєму рівні, розуміючи по-своєму. І хтозна, можливо, саме розуміння дітей буде найближчим до того, що і закладав в ній автор.
Книга ця є частково загадкою. Вона поєднує в собі як події, що розкривають реальний портрет автора-пілота, так і ті, що він вже домислив, як автор-письменник. Сам персонаж Маленький принц може також трактуватися як уособлення автора в дитинстві, уособлення кожного з нас у ті роки, коли ми були щирими, вірними і вірили на слово і викликали захоплення у дорослих своїм безневинним виглядом.
Читаючи оповідь про мандри Маленького принца маленьким Всесвітом, в якому на кожній планеті є всього один мешканець, ми раптом замислюємося, чи не є хтось з нас тим королем, шанолюбцем, п'яничкою, ділком чи дідом-географом. Уся величезна планета наша раптом виявляється вміщеною в декількох постатях людей, усю химерність ідей та життя в цілому яких Маленький принц розкриває відразу.
Водночас замислюємося ми і над іншим питанням: чи здатні ще ми бути по-справжньому вірними простим речам, таким як рожа та рідна маленька планета, навіть не дивлячись на те, що унікальність нашого найбільшого скарбу виявляється помилковою.
Нарешті кінцеве зникнення Маленького принца потім повториться із самим автором, який так само безслідно зникне, але не у піщаній пустелі, а у водній.
Лишаєтсья віірити, що він, як і Маленький принц, просто повернувся на свою чарівну, рідну планету-зірку.