Мантиса

«Мантиса» — це витончена диверсія у свідомість митця. Роман є камерною виставою між автором та його музою, яка тут — це хамелеон, що змінює маски: від покірної супутниці до домінуючої фурії, від спокусниці до аналітика. Джон Фаулз використовує абсурдну ситуацію, щоб провести блискучу сатиру на літературний бомонд і проаналізувати природу творчості. Це філософське дослідження, що показує: акт творення — не божественний дар, а психологічна війна. Його проза — це лабіринт, де кожен вислів — це дотепний натяк, що створює атмосферу сюрреалістичної гри.