Микола Куліш «Мина Мазайло» аналіз (паспорт твору) | Рецензії на книги, відгуки про прочитане, рейтинг - кращі книги

You are here

Микола Куліш «Мина Мазайло» аналіз (паспорт твору)

«Мина Мазайло» — твір, направлений на розкриття войовничості та шовінізму міщан, які опиралися намаганням національного відродження на початку XX сторіччя. Характеристика «Мина Мазайло» та аналіз твору сприятимуть визначенню жанру, теми, ідеї, головної думки, сюжету та композиції, проблем тощо.

Автор — Микола Куліш.

Дата створення — 1929-ий рік.

За літературним родом — драма.

За жанром — сатирична комедія.

Тема «Мина Мазайло» — змалювання впровадження політики українізації в Україні початку XX сторіччя та ставлення міщан до нових реалій.

Ідея «Мина Мазайло» — викривання антиукраїнського явища серед окремих прошарків суспільства, критика міщан з їхньою національною упередженістю та зверхністю (так, званий великодержавний шовінізм).

Головна думка — трансформація окремих особистостей, в імені (тут — в прізвищі) закладена сутність та пам’ять цілого роду та, водночас, кожного його члена окремо.

Де та коли відбуваються зображені події. 1920-ті рр., в Харкові, а саме в Холодногірському районі.

Головні герої «Мина Мазайло» (персонажі) та образи
Мина Мазайло — держслужбовець середнього віку. Він налаштований на зміну власного прізвища на російське, бо переконаний, що саме через нього все життя над ним насміхалися, багато в чому відмовляли, а також був неможливий подальший кар’єрний ріст. Цей образ є уособленням уявлень про те, що українське значить меншовартісне. Наприкінці твору головний герой щасливий від того, що нарешті отримав таке бажане російське прізвище, але його радість швидко зникає, оскільки за «опір українізації регулярного характеру» його звільнили.

Лина (Килина) Мазайло — жінка головного героя.

Рина (Мокрина) Мазайло — донька Мини та Килини.

Мокій — рідний брат Рини. Мокій є єдиним свідомим українцем в цій сім’ї. Він відчайдушно намагається опиратися шовіністично налаштованим родичам. Молодик захоплений милозвучністю, багатством української мови, а також обожнює творчість Павла Тичини та Олександра Довженка. Теж мріє змінити прізвище, вірніше, повернути до нього втрачену раніше частку «Квач».

Уля — молода дівчина, подружка Рини. Закохавшись в Мокія, перейнялася його поглядами щодо всього українського та підтримала їх.

Тьотя Мотя — сестра Мазайлихи. Мешкає в м. Курськ. Ця жінка — найяскравіший, найвиразніший представник вульгарного, обмеженого та обивательського міщанства. Вона просякнута великодержавними шовіністичними традиціями. Розторгуєва прибула в Харків, аби вирятувати племінника від «згубного впливу українізації».

Тарас Мазайло — дядько Мини з м. Київ. Він є прихильником всього старовинного, козацьких часів. Чоловік дає згоду на те, щоб племінник змінив прізвище, але просить лишити корінь слова «маз» від старого.

Баронова-Козино — вчить правильної російської вимови Мазайла. Вона є уособленням старої, дореволюційної інтелігенції.

Тертика, Аренський, Губа — молодики, члени комсомолу, товариші Мокія.

Символізм образів — кожен персонаж (або група персонажів) виступають узагальненим уособленням людей певного типу.

Автор через твір доносить свою думку про те, що майбутнє України та її народу знаходиться в руках українських комсомольців.

Сюжетна та композиційна будова «Мина Мазайло»
Сюжетний ланцюжок: Рина пропонує Улі закохати в себе її брата — відправка телеграми в Курськ — перший урок Мини — приїздить тьотя Мотя — дискусія стосовно заміни прізвища — оголошення про те, що Мину звільнили.

Працівник «Донвугілля» Мина Мазайло вирішив взяти прізвище Мазєнін, яке на його думку, буде більш престижним, ніж його власне. Його син Мокій, який завдяки політиці українізації, глибоко занурився у вивчення та популяризацію української мови, намагається стати батькові на перешкоді. На підтримку Мокія (і то частково) став дядько Тарас, який є національно свідомим українцем. Мину ж підтримують його жінка, донька, сестра дружини, Мотрона з курська. Заміна прізвища призводить до звільнення Мазайла-Мазєніна з роботи.

Твір поділено на 4 дії. Композиція.
Експозиція — змалювання сім’ї Мини Мазайла.
Зав’язка — 1 та 2 дії. Мина подав заяву до загсу щодо отримання іншого прізвища. Приїзд тьоті Моті та дядька Тараса.
Розвиток дії — лекційне заняття Мини, змова Улі з Риною, початок втілення плану, прибуття членів комсомолу.
Кульмінація — на сторінках газети опубліковане повідомлення про нове прізвище Мазайлів-Мазєніних.
Розв’язка — в тій же газеті, як виявилося, повідомляється про звільнення Мини, причиною якого став його опір українізації. Головний герой в розпачі.

Проблеми «Мина Мазайло»:
Мови (використання рідної мови, ставлення з повагою до інших мов);
Русифікації та українізації;
Національної гідності та самосвідомості, патріотизму.
Стосунків між батьками та дітьми;
Наполегливість у відстоюванні власної думки;
Комплексів меншовартісності.
Комедійна драма «Мина Мазайло» має ідейний зв’язок із «Мартином Борулею» Карпенка-Карого та драмою «Міщанин-шляхтич» Мольєра.
П’єса «Мина Мазайло» була вперше поставлена Лесем Курбасом в м. Харків.

Унікальні ознаки твору
Неможливий повноцінний переклад цієї драми, оскільки іншою мовою не вдасть передати гру прізвищ;
Повністю позитивні персонажі відсутні. Дядько Тарас легко піддається на провокації та постійно виказує сумніви у власних поглядах та діях. Мокій теж не зовсім патріот. Здебільшого українською мовою він цікавиться з погляду науки.

Твір натякає на оманливість політики українізації, яка проводилася насильно.

Поразка Мазайла могла відбутися тільки на сторінках художнього твору, оскільки більшовизм займався підтримкою таких осіб-перевертнів, яким абсолютно нічого не вартує цурання від власних предків, від рідної мови, звичаїв та традицій, всотаних із материнським молоком. Подібні «мазайли» за цінність мають лише матеріальне, духовно вони дуже бідні та пусті. А, отже, ними легко керувати.

Критика «Мина Мазайло»
Лесь Курбас про драму: «На мою думку п’єса «Мина Мазайло» — виключна річ, а Куліш взагалі — геніальна людина».

Л. Танюк: «Проблема мови — надважлива, але, все ж, не основна в творі. Вона є зовнішнім сюжетом, символом, знаком ще більш глибокої проблеми, суспільно-громадського змісту, яка зумовлена відчуттями або ж, навпаки, запереченнями своєї національної приналежності».

У творі «Мина Мазайло» автор порушив ті питання та проблеми, які мають актуальність і донині.

+1
0
-1