"Що за божевільний час, в який милосердя стає жорстокістю, а матері з великої любові благають смерті своїх дітей!"

Сувора зима 1933 року. Втративши всю родину, та в не силах залишатися у сільському дитбудинку, 15-річний Андрій, сподівається знайти роботу в столиці. Дорогою до Харкова Андрію трапляються сотні трупів. Але хлопець вже звик до цього, він сприймає це як буденне явище.

Вулиці Харкова також вкриті мерцями, їх замінюють ходячі мерці.. Тут також виживає найсильніший. В місті діють свої закони: голоду можна уникнути, якщо приєднатись до банди "блатних". Але Андрій воліє ані красти, ані жебракувати... А щоб не схиляти голову із побаченого людського горя, хлопець просто цитує "Кобзаря"...

"А онде під тином
Опухла дитина, голодная мре..."

"Кати знущаються над нами,
А правда наша п'яна спить!" ....

Ольга Мак в своїй повісті розкрила всю систему сталінських вбивств: Голодомор, колективізацію, переслідування інтелігенції, більшовізм, організацію робітничої освіти, виконання поспіхом плану п'ятилітки... Вперше книга вийшла в Канаді до 40-ліття Голодомору. Ольга Мак була очевидицею цих страшних подій. Її повість визнано найкращим твором для молоді з тематики Голодомору.

"Каміння під косою" -  це правдива повість про стійке каміння, яке уособлює собою український народ. Каміння вистояло та об нього затупилася смертельна коса  сталінського режиму. Та скільки трави вона скосила, перш ніж наткнулися на це каміння? Наслідками Голодомору стали мільйони українців.