Тара Вестовер вперше пішла до школи у 17 років. До того вона не лише не здобула освіти, а й була повністю ізольована від цивілізації, зокрема ніколи не отримувала медичної допомоги і навіть не знає точної дати свого народження. Батько дівчини, мормон-фанатик, готував сім’ю до кінця світу, змушував дітей працювати на звалищі старих автомобілів, а лікарів вважав поплічниками диявола, тому будь-які травми, навіть найтяжчі, дозволяв лікувати тільки народними методами.
Утім, навіть попри таке дитинство Тара Вестовер змогла вирватися з лабетів своєї родини, здобути вищу освіту, а згодом і докторський ступінь — і написати про це книжку.
Тяжка історія насправді. Ніколи не могла уявити, що мені сподобаються мемуари. Вражаюча історія від якої неможливо відірватись. Тримає в напрузі до останнього і ніби поглинає тебе. Це справді було важко. Іноді занадто. Мені складно було уявити, що таке може відбуватись в реальному житті. Що це реальна історія, а не вигадана. Мурахи по тілу від всього описаного