Після прочитання цієї книги в мене була велика купа неоднозначних та незрозумілих емоцій. Залишився якийсь осад, якого ніколи не було. Це дуже незвичайний для мене твір. Дуже незвичайний стиль написання.

Історія про те, як одного ранку Грегор Замза прикидається і розуміє, що він в тілі якоїсь гігантської комахи. Замість людських кінцівок в нього лапки. Коричневий живіт. Він не розуміє яким чином це трапилось. Через це він стає аутсайдером в своїй сім'ї та об'єктом для ганьби.

Цей твір така собі метафора. Приклад того, наскільки може змінитись відношення оточення до тебе, якщо ти не будеш мати змоги дати їм щось натомість. Якщо ти будеш «немочним» та недієздатним.

В романі були підняті дуже важливі теми, а саме такі, як : самотність, осуд та неприйняття зі сторони оточення, втрата ідентичності.

Я не можу сказати, що ця історія мені ну дуже сподобалась, але через цікавий стиль написання та через те, як автор нам трактує проблеми та через яку призму це робить, вона однозначно варта уваги