"Порожній будинок"

«Повернення Шерлока Холмса» Артура Конан Дойла - це унікальний прецедент в історії кримінальної літератури. Якщо більшість авторів намагалися створити ідеального вбивцю, то Конан Дойл намагався вбити ідеального детектива. Він щиро ненавидів Холмса, вважаючи, що той краде увагу від його «серйозної» історичної прози, і безжально скинув його в Райхенбахський водоспад.
Але ця збірка - блискуча ілюстрація того, що масова психологія та видавничі гонорари завжди сильніші за авторське его. Конан Дойл капітулював. І Холмс повернувся, але цей повернений із того світу детектив став помітно холоднішим, жорсткішим і цинічнішим.

Оповідання «Порожній будинок», яке відкриває збірку, препарує повернення Холмса не як радісну зустріч друзів, а як жорстокий психологічний експеримент. Доктор Ватсон - травмована людина. За час відсутності друга він пережив власні особисті драми і залишився глибоко дезорієнтованим у житті.
Як повертається Холмс? Він не надсилає телеграму і не готує Ватсона до шоку. Його поява відбувається настільки несподівано і театрально, що буквально вибиває ґрунт з-під ніг. У цьому весь оновлений Холмс: його геніальність межує з абсолютною, майже соціопатичною відсутністю емпатії. Йому знову потрібен літописець і зручний інструмент для відтінення власного інтелекту, і він просто забирає Ватсона назад, як річ, яку колись залишив на зберіганні. Те, як саме детектив пояснює власне виживання у водоспаді - це ніби відвертий ляпас читачеві, показова сюжетна броня, яка доводить: автору байдуже на фізику (хоча ви можете вважати інакше), йому просто треба було повернути актив у гру.
А вбивство юного аристократа Рональда Адера стає ідеальним криміналістичним парадоксом, аби Холмс міг знову довести свою беззаперечну перевагу над Скотленд-Ярдом. Злочин стається за абсолютно неможливих, на перший погляд, обставин. Поліція не може знайти жодних зачіпок, і тільки Холмсу під силу вирішити цю загадку.