Різанина

«Різанина» - постапокаліптичний роман, який змальовує жахливу майбутнє Європи.

Якщо чесно, довго збиралася, щоб написати відгук. Це вперше мені було важко сформувати свої думки. Адже це не проста книга, не для розваг, відпочинку, а серйозна література, яка несе в собі серйозний посил для людей, містить в глибокий підтекст.

Саме читання видалося для мене важкуватим: трохи сухуватий текст, відсутність діалогів між героями, та й героїв як таких, особливо не було, постійні роздуми ГГ про минуле, аналіз сучасності. В деяких випадках доводилося перечитати епізоди, щоб зрозуміти, що автор хотів донести цією думкою…  Та й постійні стрибки в сюжетних лініях збивали з пантелику й здавалося, що загубилася в сюжеті…

Як і більшість читачів, які вже писали відгук, мене ввела в оману назва твору. Виявилося, що різанина малася на увазі не буквально, а як прояв самотності, залежності від системи, неможливості знайти собі прихистку.

Автор зачіпає болючі проблеми людства, бо майже кожного з нас переслідують  відчуття, що ми живемо не в ідеальному світі, а в дуже похмурому і небезпечному. Порушує  важливі питання: куди рухається суспільство, що може трапитися, якщо людські цінності будуть поступово знищені страхом, контролем, байдужістю. Книга змушує міркувати.

Дуже вразило мене те, що автор написав цю, на мою думку, складну книгу у віці 18 років. Адже не кожен зможе виразити таку амбітну ідею: змалювати  похмуре майбутнє Європи, де ідеали лібералізму поступилися тоталітаризму, споживацтву й контролю.

В цілому гарна філософська, політична  книга. Не шкодую, що почитала, але, нажаль, враження вона на мене не справила.