Остання книга прочитана мною перед війною, і як би це страшно не звучало – книга приділена темі атомної війни, точніше - її наслідкам.

У 70-х роках французький письменник Робер Мерль дуже проникся питанням боротьби людей та держав за приборкання атомної смерті, тому й – написав книгу як своєрідну пересторогу для керманичів держав та застереження людству.

Події у творі відбуваються в другій половині 70-х р. ХХ століття у Франції [як зазначив автор на безпечній відстані відносно ядерного вибуху]. Головний герой твору Емануель Конт разом із друзями переживає атомне бомбардування, укрившись у винному льоху замку «Мальвіль».

Тут варто відзначити дійсно майстерне вміння автора, попри важку тему, книга читається легко і не нагнітає, це дозволяє повністю заглибитися у деталі подій - у світ постаппокаліпсису та співпереживати групці людей, які вижили.

Життя починається усе спочатку, герої вирішують питання пошуку та розподілу ресурсів, врегульовують внутрішні непорозуміння між собою, налагоджують контакти, торгові відносини із сусідніми поселеннями, що також вижили та навіть провадять війну. Кожен герой вибирає свій шлях виживання в нових умовах. Одні намагаються контактувати із зовнішнім світом якомога менше та виживають своїми силами, інші навпаки - об'єднуються у банди, які займаються мародерством, розграбують та підчищують сусідні поселення.

Отож, зароджується нова цивілізація, в якій всеодно будуть конфлікти, через які людина вийде на шлях війни, навіть проти її ж волі. Така вона боротьба героїв твору із різними чинниками та передусім боротьба кожного із самим собою.

Демократичні засади побудови суспільного ладу допомогли героям досягти взаєморозуміння у їхній спільноті. Якщо ж і були промахи, то вважалося це за промахи громади, а не ватажка. По кожному важливому питанню проводилися збори, вислуховувалася думка кожного та спільно ухвалювалися рішення проблем, які виникали.

«Зрозумій: якщо не буде єдності, ніхто з нас не виживе!»

Єднаймося! Життя триває...