Шоколадне кохання

Почитала декілька поезій з цієї антології і подумала, що вони про різне кохання - чоловіче і жіноче, тілесне і платонічне, теперішнє і майбутнє. Якщо автори-чоловіки, як, зокрема Дмитро Лазуткін, більше схильні до фізичного потягу та його оспівування, то для поеток на першому плані чарівний образ коханого, і шоколад не обовʼязково має бути екстрачорним, це скоріше кава з молоком чи капучино. І обовʼязково із солодощами. Одразу напрошується Львівська кава та Львівський шоколад. Оцей ось приємний присмак шоколаду чудово втілюють неперевершені ілюстрації, де юнак і юнка з крилами янголів, де дівчина насолоджується кавою. Однак мені деякі рядки вкотре нагадали моє кохання, останнє. І кожен автор трохи писав про нього. Я відчула й емоції своєї закоханості, і відчуття, що були під час фізичного контакту, і розчарування, коли все закінчилося, але я досі сповнена надії, що це лише перерва, що нас єднає не прірва і не розʼєднує нитка, як в одній з поезій збірки. Та навіть якщо це все, приємний присмак шоколаду (точно не екстрачорного) залишиться назавжди у моєму серці.