Сьогодні у мене книжка, події якої відбуваються в Канаді. Її назва «Скрипка Спіріт Лейку», а написала її канадська письменниця Клер Бержерон. Український варіант книжки побачив світ в 2021 році у «Видавництво Анетти Антоненко» завдяки перекладу Ростислава Нємцева. Як ви вже напевно здогадалися, мова знову піде про життя українців в Канаді. Але цього разу це буде зовсім інша історія про зовсім інші часи.

Вісімнадцятирічній Олені, донці власника солеварні у Калуші Антона Лованця, всі пророкують блискучу музичну кар’єру. Своєю віртуозною грою на скрипці вона підкорила віденську публіку. Батько з острахом думає про те, як залишить свою таку ще юну дівчинку, що звикла до тиші маленького прикарпатського містечка, у столиці імперії, та розуміє, що Олена має розвивати даний Богом талант. Тоді він ще не знав, що його побоювання марні, бо доля готує Олені неспівмірно важчі випробування. 28 червня 1914 року, саме під час сольного концерту, який дає Олена Лованець в імператорській опері, приходить депеша про вбивство у Сараєві ерцгерцога Франца Фердинанда. З цієї миті змінився звичний плин життя усього світу. Не стала винятком і родина Лованців.

Антон Лованець розуміє, що має захистити своїх дітей від можливих небезпек. Він приймає рішення відправити Олену та десятирічного сина Віталія за океан в надії, що жахи війни не дістануться протилежного берега Атлантики. Але батько навіть не міг собі уявити, наскільки швидко чудовисько війни запустить свої гидкі щупальця і по той бік океану та які випробування чекають на його дітей у Канаді. Зраджена і пограбована Олена разом з братом опиняється в таборі інтернованих осіб Спіріт Лейк серед диких лісів на півночі Квебека.

І тут я хочу розповісти вам про реальну історію, яка лягла в основу цього роману. Я ніколи до цього про таке не чула і, думаю, для багатьох це теж стане гірким відкриттям. Так от, після вступу Великобританії в Першу світову війну уряд Канади, як частина Британської імперії, видав закон, який передбачав реєстрацію та інтернування громадян “ворожої національності”. Мова йшла про вихідців з Австро-Угорщини та Німеччини, з якими Британія вступила у війну. На той час в Канаді проживало вже понад 170 тисяч українців. Більшість з них були вихідцями з цісарських австрійських земель, а саме з Галичини та Буковини, їх громадянство (а не їх національність) було записано як “австрійське”. Тож в результаті цієї постанови, багато українців, навіть ті, хто вже створив змішані сім’ї з канадцями, несподівано опинилися в списках “ворожих іноземців”. Для їх ізоляції було створено двадцять чотири концентраційні табори, де було увʼязнено 8600 осіб, серед яких були жінки та діти. Переважна більшість вʼязнів були українцями. Одним з таких таборів був Спіріт Лейк.

Дізнавшись про таке, я була, мʼяко кажучи, спантеличена і почала відшукувати в інтернеті інформацію про ці події сторічної давності. І уявіть собі моє здивування, коли я довідалась, що одним із небагатьох, кому вдалося втекти з цих таборів був Юрій Форчук. Він дивом вижив, рятуючись від переслідувачів, а потім через багато років про це світу розповіла його внучка Марша Форчук-Скрипух. Так-так, це саме та канадська письменниця, книжку якої «Викрадене дитя» я читала перед цим і родина чоловіка якої походить із Золочева. Моєму здивуванню не було меж! Ці дві книжки я аж ніяк не повʼязувала між собою, купувала їх абсолютно автономно, в різних видавництвах і з різних мотивів. І тут такі перехрещення! Це наче випадково зустрічаєш десь у світі людей, що є родичами чи знайомими твоїх близьких друзів. Воістину шляхи людські незвідані, та й книжкові теж! Мені достеменно не відомо чи у Марші Форчук-Скрипух є роман саме про ці події, але, сподіваюсь, що мав би бути й колись він теж буде виданий в Україні.

Авторка роману «Скрипка Спіріт Лейку» Клер Бержерон родом із тих місць де були розташовані табори інтернованих. До української громади вона не має жодного стосунку. Клер дізналася про табори вже дорослою і була шокована настільки, що вирішила написати про ці події роман. Але зробила це в такий спосіб, щоб донести інформацію до найширших кіл читачів. Її твір - це мелодраматична історія кохання української скрипальки Олени Лованець та канадського комерсанта Александра Лавальєра, яких доля звела у Спіріт Лейку. На жаль, закохані були по різні сторони загороджувальних споруд цього табору. І це додає роману особливої драматичності. Роман написаний легкою простою мовою (іноді видавалося аж занадто простою, але, думаю, що це радше недопрацювання перекладача) і буде цікавий широкому колу пошановувачів мелодраматичних історій з щасливим кінцем. А ще, це захоплива розповідь-притча про родинні цінності, щиру дружбу, вірність, любов і надію. І про музику, звісно! Роман аж проситься на кіноекрани. Тож смію сподіватися, що колись в Україні вийде невеличкий серіал за мотивами цієї книжки. Це б, окрім суто любовної історії, дало можливість розповісти широкому загалу про одну із трагічних сторінок історії українців.

На жаль, проблема інтернованих українців у роки Першої світової війни досі є маловідомою, а досліджень цієї проблематики вкрай мало. Очевидно, що уряд Канади та й суспільство загалом намагалися замовчувати інформацію про цю ганебну сторінку своєї історії. Українська діаспора Канади неодноразово намагалася добитися відповідної сатисфакції за понесені моральні та матеріальні втрати. І у 2005 році Пол Мартін, тодішній прем’єр-міністр Канади, визнав інтернування українців темною сторінкою в історії країни, а українська громада отримала підтримку держави в створенні та відкритті у Канаді меморіалів та музеїв для вшанування пам’яті постраждалих. Та мало хто з учасників тих подій дожив до цього.

Читаючи роман Клер Бержерон, я весь час думала про те, чим завинили українці, що впродовж всієї історії їм доводиться боротися за своє виживання, чи то вдома, на предвічних дідівських землях, чи в далеких чужих краях. Чи колись дійде кінця цей безконечний шлях страждань і втрат нашої нації? На ці питання ніхто не має відповіді. Але добре, що є книги, які спонукають нас до глибоких роздумів над своїм минулим, теперішнім та майбутнім і роман «Скрипка Спіріт Лейку» є однією з таких книг.