... так, не лише смакувати, але і змінювати своє життя та життя оточуючих людей. Чиєсь - на краще, а інших - на те, що вони заслуговують. 

Коли ми зупиняємося на своєму завчасно спланованому шляху, або раптом розуміємо, що десь схибили і тепер лише побачили, що все навколо геть не таке, як нам здавалося, завжди є інший шлях. І головне - цей шлях побачити, і зробити на ньому перший, найскладніший крок. А  далі на допомогу прийдуть друзі, які підтримають, близькі, які будуть поруч.

Мені сподобалося те, що ця історія є автобіографічною, завжди історії правдиві, пережиті автором, перемелені в досвід та почуття, зачіпають глибше.  Книга викликала логічне запитання, адресоване, перш за все, собі самій: а я іду тим шляхом, яким маю? А чи я не помилилася десь у минулому, і не повернула вбік від свого істинного шляху? 

Історія показує головну героїню без ідеалізації. Ми бачимо звичайну дівчину 29 років, котра помиляється, ображається, все кидає, сумнівається, зневірюється. Це книга про становлення людини міцної, сильної та впевненої у своїй справі, але всі ці якості формуються на дуже різнобічному грунті, серед якого є камінці геть не приємні: зрада, сльози, обурення, зневіра. 

Більше того, якщо не звертати увагу на декорації історії (крамничку та солодощі), то ця історія може бути про багатьох з нас.