Соловей

прониклива оповідь, що відкриває війну такою, якою її бачили жінки: не на полі бою, а на кухні, у спальні, в серці, що затамувало подих. У цій історії дві сестри стають двома сторонами однієї медалі опору. Старша — втілення тихого героїзму, її боротьба — це боротьба за виживання, за кожний день, за ковток повітря для своєї дитини. Її опір — непомітний, як коріння, що тримає дерево під час бурі. Молодша — це полум'яний, відкритий бунт. Вона обирає активну боротьбу, стає «Солов'єм», що веде людей до свободи, співаючи свою небезпечну мелодію в окупованій Європі. Генна майстерно показує, що героїзм не має одного обличчя. Роман — це потужне нагадування про те, що війна — це також про невидимі битви, про силу матері, що захищає дитину, і про крихкість людяності у світі, що збожеволів