You are here
Страшна книга
«Ти дитина і ні в чому не винна. Ти ж на світ не просилася…»
Ой, нехай хоч світлина принесе трішки сонця і кольору в цю книгу. Ох, і історія – все горе світу, що може випасти на долю людини, – все тут! Не раджу читати її якщо у вас осіння депресія чи хандра якась!
Маруша, дівчинка з незвичним, гарним ім’ям, який непощастило народитись не в тієї матері. Я не розумію, таких мамаш, от слова зовсім, це моя суб’єктивна думка, але впадати в п’янку і бл@дство, бо в тебе мужика немає, а десь чешиться (вибачте, ну бо по-іншому не скажу) – просто слів немає (я мовчу про інші речі, що робила ця горе-маман). Дитина, залишена на призволяще, покинута всіма – бабуся, яка ніби й не проти допомогти і до себе кличе, але приїхала, тикнула гроші і умила руки – приїжджай в гості, каже вона десятирічній дитині! Серйозно?! Як??? Хрещена, як свята, з’явилась, подарунки принесла, продукти принесла і додому, до сімейного затишку. Невже не можна забрати її до себе – не пропонувати «а може», а вирвати дитину звідти?! Невже не можна було привести соц.служби і допомогти вибратись дитині з того гуртожитного гадюшника?! Айй, зла не вистачає і обурення!!
Напівголодне, холодне, покинуте і занедбане існування дитини, дівчинки, яку цькують всі і кожен, школярки, що хоче вчитись, що прагне знань, дитини, для якої немає майбутнього - немає університету, немає гарної роботи, немає домівки, де тебе чекають, немає рідної людини, що любитиме і підтримає.
І лише рік щасливого дитинства – коли дійшовши до межі, долаючи труднощі, Маруша приїде до бабусі. Рік, щоб пожити в родині, в ситості, теплі і турботі, а далі – тяжка праця за копійки, обмеження у всьому, голод, втома та пустка в душі. Підліток, що дорослішає в тяжкий час становлення молодої держави, всім тяжко, а їй особливо. Дівчина з чистим серцем, міцними моральними принципами, стійкою волею до життя, сильним духом. Великий плюс – на нелегкому шляху дорослішання Маруші трапляються добрі люди, єдине – не щастить їй з коханням, всі чоловіки її просто використовують для задоволення своїх потреб, бажань, свого его. Життя пригинає її все нижче і нижче, вже маючи для кого жити, маючи план і ціль, Маруша не може прийняти несправедливість в житті – не може вона пройти повз продажне ґвалтування дитини. Тут дуже дивне рішення вона прийняла – рішення, що зламає все її життя, перекреслить всі цілі і можливості, рішення, що ставить під загрозу її здоров’я і життя.
Весь бруд світу зібрано в долі однієї дівчини, вся ця клоака збільшується, глибшає з дорослішанням героїні. Байдужість всіх і кожного до дитини, навішані ярлики і гидливе ставлення, якщо ти не як всі, замкнене коло нещасть з яких самотужки, без допомоги не вибратись, і благо є одиниці, що можуть вчасно протягнути руку допомоги. Мабуть, дуже добре серце має Маруша, якщо змогла простити матір, після всього, що дізналась від хрещеної у фіналі.
Життєва драма, на фоні змін в Україні – останні роки союзу, революція на граніті, незалежність, пусті полиці, чорний ринок, дефіцит та зростання приватного сектору економіки, діаметрально протилежні настрої та погляди на події в суспільстві, проєвропейський напрям та боротьба за нього-Помаранчева революція, революція Гідності, АТО, війна… Історія нашої держави на фоні боротьби маленької людини на свій шматочок під сонцем.
Байдужим книга не залишить нікого – гнів, обурення, злість, агресія, розпач, страх, паніка, здивування, жаль, сльози і купа болю – емоційне забарвлення книги. Тут все, що ми воліємо не помічати і проходити позв, відводячи очі, вся наша байдужість під обкладинкою однієї книги.