Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять

Про цю книгу знають усі українці,( надіюсь)!Багато хто має вдома гарні видання, ексклюзивні та навіть подарункові! Варіантів безліч! На жаль, я поки не маю, бо вони дуже дорогі, але, можливо, колись хтось подарує 😅.

Адже в «Кобзарі» зібрано багато пречудових творів Тараса Григоровича. Більшість з них присвячені боротьбі за незалежність та любові до Батьківщини. Хто ж не пам’ятає рядки «Мені тринадцятий минає» чи опис спокійного селянського вечора в поезії про хрущів над вишнями, де Тарас, будучи за ґратами, мріяв про рідну землю, сім’ю, вечірню вечерю, материнські настанови та соловейка, що не дає спокою?

Можливо, саме тому деякі його рядки перегукуються із сьогоденням:

«Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять.»

Не можна забути й Катерину, яка покохала російського солдата, а він зрадив її і покинув.

А ще — історії Гайдамаків.

«на панщині пшеницю жала»

Це наша історія це наш Заповіт!!

У Шевченка є й інтимна лірика, хоча таких поезій небагато, проте вони відкривають глибину його творчості.