Тіні забутих…

«Тіні забутих предків» повість Михайла Коцюбинського, написана під враженням його перебування на Івано-Франківщині, де він отримав багато вражень від життя гуцулів та їхніх традицій. Повість описує гармонію між людиною і світом природи, життя і смерть, добро і зло, язичництво і християнство, силу кохання та неможливість жити без нього. Повість сповнена дивовижних створінь нявок та чугайстера. Міфічна складова робить повість особливо цікавою й атмосферною.

Це історія кохання Івана і Марічки українських Ромео і Джульєтти. Їхні батьки ворогували, і під час масової бійки Іван побіг бити Марічку, але вона пригостила його солодощами й своєю добротою полонила серце хлопчика. Так вони й почали потай зустрічатися.

Згодом Іван змушений перебувати в наймах на полонині, а повернувшись, дізнається про смерть Марічки. Він не може пережити загибель коханої:

«Великий жаль вхопив Івана за серце. Зразу його тягло скочити з скелі у крутіж: “На, жери і мене!” Але потому щемлячий тоск погнав його в гори, далі од річки. Затуляв вуха, щоб не чути зрадливого шуму, що прийняв у себе останнє дихання його Марічки»