Культова кіношна історія при згадці якої завжди викликаються асоціації із неймовірною Одрі Гепберн, яка зіграла головну героїню в однойменному фільмі. Аби фільм не затьмарював враження від читання, я завжди роблю перевагу у прочитанні історії, а вже після цього - в перегляді. Відзначу, що у письменника майстерна манера оповіді про самотність та недосконалість світу.

Хтось скаже, що книга поверхнева про дівчину із легковажними поглядами на життя, інші помітять у головних героях пошуки відповідей на вічні питання, пошуки себе та свого місця у світі, до якого немає інструкції.

Отож, головна героїня Холлі Голайтлі – прекрасна молода дівчина, якій ще й немає 20 років. Навколо неї в'ються чимало чоловіків і вона купається у їхній увазі. Їй притаманна легкість і шаленство, що так і підкорюють оточуючих. Холлі щира, химерна, але аж ніяк не порожня дівчина.

Безіменний оповідач живе в одному будинку з Холлі, він стає її другом, супутником та глядачем цього періоду її життя.
Сюжет не надзвичайний, він швидше нагадує замальовки з життя. Однак для мене це зовсім не порожня книжка. Мені вона здалася дуже драматичною і сумною, хоч і не глибокою, про самотність і кохання, від якого немає взаємності.

Книга дуже американська, про людей "в дорозі", яскравих жителів своєї епохи, справжніх шукачів пригод. На мій погляд, її потрібно сприймати як ілюстрацію тієї епохи із можливістю поринути у дух Нью-Йорка 40-50х років.