Три стигмати Палмера Елдрича

Автор стежить за моментом, коли людина віддає контроль над власною свідомістю тому, хто пропонує їй зручніший варіант буття. Світ майбутнього виглядає виснаженим. Його мешканці не навчилися жити без ілюзій і тепер купують їх у таблетках, як дешеву розкіш. Палмер Елдрич виринає не як всесильний демон. Його «стигмати» — це не знаки влади, а вторгнення у внутрішній простір. Герої втрачають здатність відрізняти свій досвід від нав’язаних образів. Дік не пояснює, як це виправити: він лише демонструє, як легко мрія стає пасткою, коли її можна придбати у зручній упаковці. У центрі твору питання: що залишається від людини, коли її здатність бути присутньою у власному житті підмінили зовнішнім конструктом? Дік показує, що втеча від реальності може бути природною реакцією, але кожна така втеча має ціну.