Три зозулі чи любовний трикутник

Новела Григорія Тютюнника це надзвичайно тонкий і болючий твір про долю, любов і моральну велич людини. В основі трагічний «любовний трикутник», де є безмежне страждання й внутрішня жертва, це проявляються у любові Марфи! Автор показує любов не як пристрасть, а як духовну силу, що здатна піднести людину й водночас приректи її на самотність. Взагалі автор любить своїх персонажів він дуже гарно їх описує характери та почуття!

Образи Софії та Марфи приклад справжнього благородства. Софія, законна дружина Михайла, не ревнує і не ненавидить суперницю, а співчуває їй. Марфа ж кохає мовчки, без надії, але з глибокою внутрішньою чистотою. Сам Михайло постає людиною високої моралі, яка не дозволяє собі навіть поглядом завдати болю іншому серцю.

Символи твору зозуля, сосна, «Сибір несходима» поглиблюють емоційне звучання новели, перетворюючи особисту історію на узагальнений образ народної трагедії. Лист Михайла з «трьома зозулями з поклоном» кульмінація твору, де любов стає молитвою і прощанням водночас.