у кожному сидить варвар, лише стриманий «стрічками чемності» й загорнутий у «чорну хламиду» моралі.

Відгук на «Варвари»  Миколи Чернявського! Повість має не лише ознаки психологічно-побутового твору, а й виразні риси сатири, передусім еротичної.

У центрі сюжету ловелас, викладач гімназії Кунцевич, та його учениця, молода єврейка Дора. Саме вони є головними героями. Кунцевич розлучився зі своєю колишню коханкою Софією, також ученицею холодно й байдуже, не зважаючи на вагітність, зате весь поринув у нове «молоде» кохання, про його любовні подвиги ходить чимало чуток. Дора щиро чарується чоловіком. Їхні філософствування про кохання звучать ніби піднесено, але дуже швидко стає зрозуміло: Кунцевичеві потрібно значно більше, ніж просто розмови. У своїх міркуваннях про статеве життя він цинічно пояснює, що для тварин воно служить продовженню роду, а для чоловіка це спосіб прикрасити життя терпким післясмаком. Особливо показовою є його історія про варварів-скіфів, які, повертаючись із походів, задовольняли свої бажання просто на очах у людей і виправдовували це природністю процесу. Такі собі «філософські» роздуми 😅

Вадим переконаний у кожному сидить варвар, лише стриманий «стрічками чемності» й загорнутий у чорну хламиду моралі.

Згодом Дора прозріває й розуміє, як чоловік нею користується. Перед нею постає не романтичний герой, а цинічний варвар, який прикриває свої інстинкти красивими словами про любов. Бо те, що він називає любов’ю, радше любов звіра, а не людини. Та всеодно його кохає і захищає…

Також у повісті багато і інших пікантних моментів, еротичні картки, цікаві розповіді, для інтелігенції як нам прийнято дуже незвичні розмови , цікаво прочитати іншу сторону!

Повість гостро піднімає тему кохання й несправедливого ставлення до жінки. І, зрештою, вже й не дивуєшся такому фіналу, знаючи думки й переконання головного героя.