Втеча Арсена Люпена

Третя новела цієї збірки має назву «Втеча Арсена Люпена». З самої назви можна здогадатися, що видатний злодій вирішив залишити тюрму. Але як це зробити ефективно та водночас ефектно? Так може лише Арсен Люпен. Вся новела тримає читача в напрузі: ми очікуємо на втечу, але так і не розуміємо, коли вона відбулася. На початку твору йдеться про двох працівників поліції, які здійснюють обшук у камері Люпена. І - о, диво! - знаходять записку у сигарі. Непогано так живуть французькі увʼязнені, - подумаєте ви. І що ж це за система захисту, коли злодієві, про якого пишуть всі газети, спокійно можна передати сигари та газети?! Окрім того, слідчі знайшли записки й у виделці, якою їв бранець. Це геть цікаво! Потім зʼясувалося, що почерк у записці належить жінці. Тож друзі Арсена Люпена, а серед них, напевно, і його кохана, мають влаштувати втечу. Тому поліція вкотре вирішила, що вона розумніша від Люпена і під час перевезення увʼязненого з однієї тюрми до іншої нібито дала йому можливість утекти. Намір був простим - Люпен утече, але в нього на хвості поліцейські, тож вони вистежать і злодія, і його спільників. Однак! Арсен Люпен не просто не втік, він спокійно зайшов перекусити у борг, так само спокійно прогулювався містом і курив сигари, а потім без зайвого поспіху прийшов у відділок і здався, мовляв, чого це я маю втікати? Але Ганімару, 50-річному детективу, що веде справу Люпена, наш герой якось між іншим сказав, що зможе втекти і не буде присутнім на суді. 
Минає два місяці. Починається суд. Але чи дійсно на лаві підсудних Арсен Люпен? Чи він настільки втомився і втратив навики, що вирішив не опиратися і провести залишок життя в тюрмі? І чому він поводить себе якось інакше, та й зовні більше схожий на алкоголіка та безхатька? А може, Арсен Люпен усе-таки дотримав слова, що не буде присутнім на суді, і втік? Але як? Розвʼязка вкотре змусить читача сміятися та дивуватися кмітливості нашого персонажа. Тож і ця новела доведе нам, яким крутим злочинцем був неперевершений Арсен Люпен!