Як дев'ять веслярів поставили нацистів на коліна

Коли я вперше побачила цю обкладинку і прочитала, що книга про якихось веслярів і нацистів, перша думка була: «Ну все, це буде читатися як нудний історичний підручник». Я взагалі не фанатка спорту, а тут академічне веслування... Серйозно? Кому це може бути цікаво? Але мене так затягнуло, що я читала її замість того, щоб зависати в телефоні ввечері.

Головний герой, Джо - це просто розрив сердечка. Його життя на початку - це якийсь суцільний треш. Уявіть: Велика депресія, країна в кризі, їсти нічого, а власна родина його просто кидає. Зовсім одного. Але він не здався і не зламався. Він такий сильний і водночас такий закритий у собі через усе, що пережив... Це мій новий книжковий краш, чесне слово. Ти читаєш про те, як він намагається вижити, знайти гроші на навчання і просто відчути себе потрібним, і реально хочеться залізти в книгу і обійняти його.
А ще там дуже круто переданий вайб самої команди. Вісім абсолютно різних хлопців з простих, бідних сімей, яким треба навчитися ідеально розуміти одне одного. Буквально без слів. Бо у веслуванні, якщо один збивається з ритму - програють усі. Автору якось так вдалося описати ці їхні тренування на воді, що в мене самої м'язи боліли, поки я читала.
Паралельно йде лінія про підготовку Німеччини до Олімпіади. І це читати трохи моторошно. Там Гітлер, купа пафосу, ідеальні стадіони, і за всім цим красивим фасадом ховається справжній жах. І ти розумієш, що ці наші звичайні американські студенти-роботяги мають поїхати туди, в лігво ворога, і показати всім, чого вони варті.

Коротше кажучи, якщо ви любите історії про те, як люди долають неможливе, вам точно треба це прочитати. Навіть якщо ви, як і я, до цього нічого не шарили у веслуванні. Книга дуже життєва, трохи болюча, але неймовірно надихає!