Західна методика виховання немовлят

Це вже друга книга про методику Марії Монтессорі, яку я прочитала. Враження більше позитивні. Приємно здивувала якість друку. Немає слів! На всі сто! Тверда приємна обкладинка, білий папір, кольорові зображення, чітко структурований текст. Той випадок, коли ти не жалкуєш, що витратив стільки грошей на книгу. Та й як подарунок молодим мамам підійде. Буде не соромно - це точно. 
Щодо змісту. Авторки, що навчають і виховують дітей за методикою Монтессорі, діляться своїм досвідом. Причому одна з авторок, як я зрозуміла, є африканкою. Виділено особливості розвитку дитини в 0-3, 3-6, 6-9, 9-12 місяців, узагальнено, що малюк має робити в кожен з періодів, які вправи з ним проходити; прописано такі аспекти, як грудне вигодовування, сон, соска. Значна увага приділена індивідуалізації та залученню партнера до виховання. Наприклад, сьогодні я прочитала, що годувати груддю треба до 10 місяців, доки дитина не навчиться ходити. Це цікава думка, адже в більшості інших сучасних книжок ідеться про перші два роки життя. Потім цікаво, що авторки пропонують зцідити молоко в пляшечку і дати її чоловікові, аби він теж долучався до годування малюка. Методистки радять не користуватися соскою взагалі, хоча так і не пояснюють, як можна заспокоїти дитину інакше, натомість вони пропонують обійми. Окей, але якщо малькові два місяці, то які обійми? Так само багато сказано про використання мобілів, як я розумію, їх треба купувати на якомусь сайті, що повʼязаний із цією методикою виховання. Так само багато моментів у перекладі є незрозумілими; напевно, книга писалася для тих, хто вже відвідує якісь курси Монтессорі чи глибоко в темі. Не забувайте також, що підходи у вихованні в Україні і на Заході інколи відрізняються. Тому книгу я рекомендувала б як джерело інформації, яке слід взяти до відома, але фільтрувати написане відповідно до воєнних обставин, фінансових можливостей і сімейних та національних традицій. Але загалом було цікаво і пізнавально, хоч певна частина матеріалу є загальнозрозумілими істинами на кшталт того, що дитина їсть стільки, скільки хоче, і що не треба їй закидати до рота їжу під примусом,