Живеш, поки пишеш

Для мене ця книга була несподіванкою, бо я звик до клоунів у каналізації, індіанських кладовищ, телекінезу чи прибульців. Але «Мізері» інший тим, що тут немає жодної краплі містики чи надприродного. Це чистий, концентрований, клаустрофобний і до жаху реалістичний трилер.

Зав'язка проста, але геніальна. Пол Шелдон - відомий письменник, який став заручником власного успіху. Він роками штампував популярні історично-любовні романи про жінку на ім'я Мізері, заробив на цьому купу грошей, але щиро зненавидів свою героїню. Він вирішує її остаточно «вбити» в останній книзі, щоб звільнитися і нарешті написати серйозний роман. Пол їде святкувати свободу, потрапляє в дику снігову бурю, розбивається на машині... і прокидається в чужому ліжку з переламаними ногами.
Його рятує Енні Вілкс. Місцева жителька, колишня медсестра і, за її ж захопленими словами, його «найпалкіша прихильниця номер один». Звучить як дивовижне везіння, правда?
Але дуже швидко ця ілюзія порятунку розбивається на друзки. Пол усвідомлює, що опинився в повній ізоляції від зовнішнього світу, а його подальша доля цілком залежить від настроїв його «рятівниці». Поступово стає зрозуміло, що Енні має на свого улюбленого автора власні, дуже специфічні і моторошні плани, а самому Полу доведеться використовувати весь свій розум та інстинкти виключно заради того, щоб вижити.

Кінг створив абсолютно феноменального антагоніста. Вілкс не малює на стінах кров'ю і не виглядає як монстр. Вона може бути турботливою, приносити супчик і мило обурюватися через лайливі слова. Але її настрій - це неконтрольований ядерний реактор. Секунду тому вона була лагідною матусею, а наступної миті перетворюється на безжального ката з порожнім поглядом. Ти ніколи не знаєш, що стане тригером для наступного вибуху. Фактично, Кінг описав усю суть токсичного фандому за десятки років до появи соцмереж.

А якщо копнути глибше, то «Мізері» - це дуже болюча і щира сповідь самого автора - раджу познайомитися з темними моментами його біографії, і вам багато що стане ясно.