Цікаві маловідомі факти з життя Т. Шевченка

Тарас Григорович Шевченко — гордість української нації, співець українського народу, відомий в усьому світі. Його біографія вивчається у школі, але, все ж, програма навчальних закладів не здатна охопити всієї інформації, тож сьогодні поговоримо про речі, які не почути за шкільною лавою.

1

Далеко не всім відомо, що письменник, переймаючись долею власного народу, видав власним коштом підручник для шкіл, які відвідували діти простих селян. Це був «Буквар», наклад якого становив десять тисяч (!) екземплярів.

2

Дослідники життєвого та творчого шляху Тараса Григоровича відзначають, що, судячи з його щоденникових записів, чоловік любив красивий, більше того, модний одяг. У щоденнику автор «Заповіту» із захопленням згадує про купівлю нової моделі плаща за назвою макінтош. Вартувала така розкішна на той час річ 100 рублів (для порівняння: заробітна плата Т. Шевченка на той момент складала 150 рублів).

3

Про ставлення письменника до жінок та про його коханок написано багато. Дослідники вважають, що Тарас Григорович хотів одружитися, але не склалося. Останньою з його обраниць була Ликера Полустак. Здавалося молоде двадцятирічне дівча мало всі шанси вийти за чоловіка сорока шести років, але… Шлюбу не судилося відбутися. Чому? Достеменно невідомо, проте науковці вважають, що дівчина була занадто простакуватою та грубою, тоді, як Т. Шевченко мав ніжну та тендітну натуру.

4

Хоча гарної освіти поет так і не отримав (за його плечима було тільки 2 роки навчання в церковно-приходській школі), але він мав неймовірний талант та ще більшу працелюбність, що дало йому змогу створити книгу, аналогів якої немає в усьому світі до цього часу — збірку віршів «Кобзар». Ні для кого не секрет, що з давніх-давен для більшості українців ця книга є не тільки настільною, а й такою, що дорівнюється до Святого письма. Тож недаремно збірник витримав більше восьми мільйонів (!) перевидань. А в місті Черкаси навіть створений музей однієї книги — «Кобзаря».

5

Письменник помер, перебуваючи в Петербурзі, де і був похований, але через два місяці після поховання, його останки було перевезено у місто Канів, де їх перепоховали. Таким було бажання автора, зазначене у заповіті. Тож на сьогодні письменник має дві могили.

6

Поезія автора перекладена більш, ніж на сто мов світу. У тому числі вірші письменника можна зустріти японською, корейською, арабською та мовою есперанто. А найбільша кількість виконаних перекладів польською, англійською та російською мовами.

7

Ім’я Тараса Шевченка настільки відоме та видатне, що люди в багатьох куточках світу дають його різним географічним точкам, населеним пунктам, вулицям, скверам та паркам тощо. Так, наприклад, в Україні як мінімум 160 таких назв. А ще на честь Тараса Григоровича названа гора на Північному Кавказі, протока в Аральському морі та навіть кратер на планеті Меркурій!

8

Пам’ятників поетові у світі теж не мало, не багато — 1380. Звичайно, що переважна більшість їх сконцентрована в Україні, але й за кордоном монументів великому кобзареві більше сотні. Так вшанували нашого видатного співвітчизника в Бразилії, Китаї та США.

9

Так склалося, що у більшості випадків згадка про Тараса Шевченка ведеться в руслі його літературної діяльності, хоча його здібності як художника були ніяк не меншими і саме завдяки образотворчому мистецтву він отримав шанс стати вільною людиною. А згодом Тарас Григорович був удостоєний не тільки офіційного звання художника, а й став академіком Академії мистецтв.

Вклад Т. Г. Шевченка в культурну спадщину українського народу неоціненний. Це скарб, який наша нація має оберігати як зіницю ока, адже в ньому закарбована вся душа українського народу.