Після вдалої розвідки в глибокі бельгійські тили повертаюся до перевіреної вітчизняної літератури, до творів Євгенії Кононенко, якими авторка наситила бібліотеки, книгарні і ці, як їх там неоковирно називають – гаджети. Хоча, який же він гад – мій телефон? Який, якщо з нього я і читаю книжки, а прочитуючи, переміщаю в сховище, де за спостереженнями їх, нечитаних, лежить ще близько дев’яноста найменувань?