You are here
Цитата автора: Микола Олійник книга: Інтермеццо
Опубліковано EduardGol Ср, 05/28/2014 - 07:15
А скільки їх, що зросли на ріднім корінні й забули, де їхня пуповина закопана! Немало, ой, як немало! І, може, тому подекуди зникають дерева, мілішають ріки. Бо нічого тим перекотиполям не рідне. Вони прийшли на світ, аби лиш вдовольнити себе.
Зотліють такі й сліду по собі не залишать. Тільки б швидше! Земля з радістю прийме їх, як прийма всякий гній.