І знову зеленаво-лукавий усміх моря, грайливо-загрозливий шепіт хвиль, чари та всюдисуще око Імперії… і сповнене як помітних, так завуальованих небезпек, невиправних жодним зусиллям волі втрат, незагоюваних часом ран, рожево-серпанкових мрій Море… А на його такому примхливому обличчі – корабельні вітрила! Як крила гігантського птаха, що рветься назустріч незвіданому, далекому простору, розтинаючи гладінь неба. Птах знає, що може поранитися або й загинути, але жага пригод та ще щось – незбагнене до кінця ним самим – несе його в майбутнє, у якому оживають стародавні химерні легенди, збуваються забуті пророцтва, а древні боги знову шукають своє місце під сонцем.

Команда останнього із піратських капітанів Яроша Сокола продовжує долати шлях до Примарних островів, приймаючи не рівні по силі поєдинки та випробування – із зловмисниками, Химерою чи… із собою! У цьому світі навіть власні очі – не завжди вірні союзники. Тут перемогу здобуває той, хто вміє вести бій духовний, бачити й чути серцем. Тут повітря тремтить від чарів і заклять, та й вони, як виявляється, не всемогутні…

Наблизяться чи віддаляться від своєї мети шукачі скарбів?.. Що повідає читачам передісторія чарівного світу? Скільки насправді коштує зрада товариша? А дружба?.. Коли ж така загадкова карта скарбів знову з’явиться у руках Яроша Сокола? Коли дозволить його команді доторкнутися до коштовних таємниць Примарних островів? Випробування почуттями, славою, коштовностями та владою. Випробування волі… Що міцніше – сила кохання чи криця меча? Про що можуть розповісти тиша, вічність та руїни давно знищеного міста? Про все це – на сторінках другої частини пригодницько-фентезійної трилогії письменниці з Дніпропетровська Наталії Дев’ятко «Скарби Примарних островів» «Кохана Пустельного Вітру».

Читайте, насолоджуйтеся і переконуйтесь у тому, що чари завжди присутні у нашому житті – слові, думці чи усмішці.