— Я в поганому гуморі й хочу мати спокій, — каже Петсон. Кіт Фіндус витріщає на дідуня Петсона очі. Таким сердитим він його, певно, ще ніколи не бачив. «Я маю щось придумати, щоб розважити його», — думає Фіндус. — Може, підемо ловити рибу? — питає він. — Тобі знов стане весело. Та Петсон не хоче йти ловити рибу. Надворі холодно і мокро, до того ж йому треба перекопати картоплище й нарубати дров. Але Фіндус знає, як зробити, щоб у дідуня з’явився добрий гумор, і, можливо, він його таки змусить гратися, а не перекопувати картоплище. Бо це ж вам не якийсь там кіт, а Фіндус...
Читати фрагмент