Цей роман-балада не читається, він п'ється. Місцями він п'ється невеличким ковтками, повільно потягується, заполоняючи тебе ізсередини. А місцями ти його п'єш захлинаючись, спраглими губами намагаєшся ввібрати його якомога більше. Це книжка, яка випромінює синє світло і стелить перед тобою синю дорогу. Вона наповнює тебе по самі вінця, забиває дух і змушує згадати щось таке, що було з тобою у минулому житті. Одним словом, вона не відпускає навіть після прочитання.