М. Булгаков — знаний у багатьох країнах світу російський письменник. Писав він не тільки визначні прозові твори, найбільш відомі з яких «Майстер і Маргарита», «Собаче серце», «Біла гвардія», «Дияволіада», а й низку лібрето та п’єс, які неодноразово були поставлені, як за часів життя письменника, так і після його смерті. Народився він 3 (15) травня 1891 року у Києві. І хоча місце його народження знаходиться на території України, він не був прихильником ні руху до незалежності українського народу, ні прихильником його мови.

Батько письменника повністю забезпечував чималу сім’ю Булгакових, а саме: дружину та сімох дітей. Був він богословом та викладачем, а також працював на посаді статського радника. І, хоча дохід родини був достатньо великим, особистої квартири чи будинку Булгакови не мали, тому весь час вони проживали на зйомних квартирах, часто переїздили з одного місця проживання, на інше. Але, у цей же час, як не дивно, вони будували дачу.

Вихованням дітей, як синів, так і дочок, займалася мати майбутнього письменника. Вона мала гарний смак, розбиралася в мистецтві та музиці, тому і могла прищепити любов до слова та музичних творів своїм нащадкам, у тому числі й Михайлові.

Деякі джерела зазначають, що перший літературний твір автор написав ще у віці семи років. Він отримав назву «Похождение Светлана». Хоча рукопис не зберігся.
У дев’ятирічному віці батьки вирішують віддати М. Булгакова до Другої Київської гімназії, де його підготували до вступу до першого класу. Власне, шкільну освіту він отримав у Олександрівській класичній гімназії.

Коли юнакові було 16 років, помер годувальник їхньої родини — батько. Для сім’ї настали тяжкі часи. На канікулах молодий Булгаков, будучи старшим сином і відчуваючи певну відповідальність за свою родину, почав підробляти репетитором. Це дозволяла йому хороша освіта, отримана у гімназії. Адже завдяки батьковій посаді він міг навчатися разом з дітьми заможних дворян, яким викладали часто навіть педагоги з вузів.

Михайло Булгаков ще досить юного віку починає цікавитися театром не тільки як глядач, а й у якості актора. Неодноразово грає ролі різного плану у п’єсах.
У 1907 році відбувається знайомство молодого чоловіка з майбутньою дружиною — Тетяною Михайлівною Лаппа. Вона мала знатне дворянське походження.
Закінчивши, у 1909 році гімназію, майбутній письменник, вирішує стати медиком і вступає до Київського імператорського університету Святого Володимира.
Через три роки одружується з Т. Лаппа. Але щасливе подружнє життя тривало не довго, адже ще через рік розпочалася Перша світова війна, слідом за якою прийшла Громадянська. Не отримавши медичної освіти повністю, Михайло має надавати допомогу пораненим. Він працює в різних шпиталях, згодом його мобілізують — спершу до лав армії УНР. Оскільки він був українофобом, то вирішив дезертирувати. Мобілізовували його і до Червоної армії, хоча він був відвертим прихильником білих.
Саме в цей важкий період свого життя він пише перше оповідання за назвою «Огненный змей». А фейлетон «Грядущие перспективы» став першим надрукованим у періодиці твором.
Згодом за станом здоров’я М. Булгакова звільняють з армійської служби.

Зі своєю дружиною він переїздить спершу до грузинського міста Тифліс, а в 1921 році — до Москви. Пише багато, але більшість цих творів є прямою пропагандою більшовиків.
Можливо, саме завдяки цьому він отримує посаду секретаря в одному з більшовицьких органів влади. Його роботою було написання лозунгів та текстів для листівок і тому подібне.
З 1922 року він постійно друкується. Пише як прозу, так і драматичні твори. Ще через рік вступає до лав Всеросійської спілки письменників. Наступного року відбувається його знайомство з Любов’ю Євгенівною Бєлозорською. Вона стає його другою дружиною. Але запалу цих стосунків вистачає рівно на 5 років, тобто до моменту нової зустрічі — з Оленою Сергіївною Шиловською. На той момент жінка перебувала у шлюбі, і їхні неофіційні стосунки на деякий час були розірвані, оскільки про цей зв’язок дружини дізнався чоловік Шиловської. Та все ж закохані знову почали зустрічатися і, врешті-решт, у 1931 році письменник, отримавши розлучення з другою дружиною, наступного ж дня укладає шлюб з Оленою Сергіївною, який буде тривати до кінця його життя. Ця жінка суттєво вплине і на його творчість. Літературознавці запевняють, що саме Шиловська є прототипом головної героїні із твору «Майстер і Маргарита».
У 30-х роках відбуваються масові цензурні заборони п’єс автора. Їх забороняють ставити в провідних театрах, у залах яких ще донедавна збирався аншлаг на постановки драматичних творів Булгакова.

Михайло Опанасович надсилає звернення до влади, в яких вимагає відновити постановки. Врешті-решт він був почутий і навіть в телефонному режимі говорив з Йосипом Сталіном. Після цієї розмови його було призначено на посаду режисера-асистента Московського художнього академічного театру.

1934 року М. Булгаков вступає до Спілки письменників СРСР. Цього ж року він дописує свій «магнум опус» — «Майстер та Маргарита». Ця редакція включала 37 розділів. Цього ж року, не знайшовши спільної мови з керівництвом театру, Михайло Опанасович йде з посади. Але маючи хороший досвід у сфері літературної творчості та драматургії, він легко знаходить нову роботу і починає працювати в «Большом театре». Там він займається написанням лібрето та перекладацькою дільністю.

У 1939 році раптово погіршується стан здоров’я автора. Практично зник зір і він не міг писати, тому роботу над твором «Майстер та Маргарита» він продовжив у режимі диктування: він говорив, а дружина писала.

Багато творів письменника пов’язані з містикою та фантастикою. Критики відзначають, що великий вплив на художні смаки та літературний доробок М. Булгакова мали: Микола Гоголь, Жюль Верн, Редьярд Кіплінг.

10 березня 1940 року серце письменника зупинилося. Офіційний діагноз: гіпертонічний нефросклероз. Похований Булгаков Михайло Опанасович у Москві.