Книга, однак, не тільки про нього: читачі зустрінуться з Рікі-Тікі-Таві, білим морським тюленем і іншими тваринами, і навіть з легендами та переказами древніх народів. Узявшись до читання, я не припускала, що книга виявиться досить похмурою. Тут зачіпається тема війни, і голоду, і жорстокості стосовно дітей і тварин ... Всього в надлишку. Навіть знаменитий Рікі-Тікі-Таві тут представлений не зовсім як позитивний герой: Кіплінг пише, що він вбиває змій, через те, що це закладено в нього тваринним інстинктом, ба зовсім не через благородні цілі.

Однак між собою звірі говорять, що Закон забороняє вбивати людину, тому що вона найслабше і найбеззахисніше з усіх живих створінь, і, отже, чіпати його негідно мисливця.

Пригоди Мауглі мені сподобалися моментами, але аж надто багато в них казкових елементів, які я переросла. З його історій добре запам'ятався розділ «Полювання Каа».

«Білий тюлень - гарна і добра казка. Не сподобалось оповідання «Слуги її величності» - для дітей воно точно буде малозрозуміле, та й підтекст не припав мені до вподоби. Вердикт: відмінні казки про дружбу, шляхетність і доброту. Щоправда, дітям молодшого віку я б радила читати «Книгу джунглів» вибірково.