«Камінний хрест» В. Стефаник: аналіз (паспорт твору) | Рецензії на книги, відгуки про прочитане, рейтинг - кращі книги

You are here

«Камінний хрест» В. Стефаник: аналіз (паспорт твору)

4.75
Середня: 4.8 (4 оцінок)

Автор — Василь Стефаник.

Дата створення — 1899-ий рік.

За родом літератури: епічний твір.

За жанром «Камінний хрест» — психологічна новела, хоча Василь Стефаник визначає твір, як студію, тобто художнє дослідження внутрішнього світу персонажа.

Тема — еміграційний рух галицьких селян кінця XIX — початку XX століття. Хлібороб Іван Дідух прощається з людьми, що мешкають поряд з ним, він від’їздить в Канаду.

Головна думка твору (ідея) — близькість селянина до рідної землі.

Головні персонажі «Камінний хрест»:

Іван Дідух. Чоловік переїздить в Канаду, шукаючи кращої долі, більшого заробітку. Спонукають його до цього дружина з дітьми. Надважка робота змогла фізично зігнути поставу чоловіка, через це односельці прозвали його «Переломаним». Персонаж Іван Дідух схожий з міфічним Сізіфом.

Катерина — Іванова жінка.

Їхні діти.

Михайло — їхній кум.

Інші мешканці села.

За напрямом, стилем — модернізм, експресіонізм.
Ознаки експресіонізму в творі «Камінний хрест»:
автор досліджує сенс страждань, болю, що здатні спонукати людей до пізнання сутності власного буття;
надмірна емоційність змальованого, неабияке напруження в ситуаціях.

Сюжет та композиційна будова новели
Твір поділений на 7 розділів. Сюжету, в його класичному розумінні, немає. Іван Дідух переїздить в Канаду, аби жити, хоч трішки краще. Його вмовили на це діти та дружина.

В першому розділі, що служить експозицією, розповідається про життєвий шлях головного персонажа: описані портретні характеристики Івана та згадані кілька екскурсів його біографії. Іван відбув 10 років на військовій службі. Потім вернувся до рідного села та починає господарювати на кам’янистому горбі, що лишився йому в спадок. Односельчани асоціюють Івана з його вічною роботою на тому пагорбі.
Інші розділи — Епізодичне сповідання Дідуха про свою життєву долю до моменту запрошення на прощальний обід.

В монологах головного персонажа домінуючим є образ горба. На ньому він встановив хрести для себе й для жінки.

Композиція:
Експозиція — Іван Дідух вертається в рідне село після десятиліття служби у війську, його спадщина, дуже важка робота на горбі.

Зав’язка — гості приходять в Іванову хату. Односельчани прощаються з чоловіком. Іван розказує, що сам дуже сумує через те, що мусить від’їздити.

Екскурс до минулого — Іван ділиться тим, що дволітній період його сини тільки й говорили що про Канаду. Йому дуже шкода, що молоде покоління не тримається рідного краю.

Розвиток дії — частування гостей, спілкування. Михайло з Іваном заспівали, немов у молодості.

Кульмінація — син каже до батька, що треба йти. Односельчани пускають сльозу. Іван та його дружина танцюють. Діти силою забирають їх з рідної домівки.

Розв’язка — все село проводжає Дідухів. Йдучи, Іван танцює. Всі спинилися біля Іванового горба, де поставлений хрест. Іван говорить до жінки, що на ньому він викарбував своє та її ім’я.

Образи та символізм у творі «Камінний хрест»
Камінний хрест символізує важку хліборобську працю. Він немов стає пам’ятником усіх з роду Дідухів, та всім тим, хто мусив емігрувати за кордон. Є символом терпіння та надважкої роботи, яка врешті виявилася марною. Символізує могилу для трударя, похованого живцем тяжкою життєвою долею, а також страдницьку долю цілого трудівного народу.

Горб символізує виснажливу селянську працю; тяжку долю селян; безщасність на рідній землі.

Прізвище Дідух. Автор вибрав для головного героя це прізвище не випадково, адже таким чином він наголошує на його споконвічному хліборобському корінні.

Танець Івана з дружиною — смерть, прощання-смерть з рідним краєм.

Сумна пісня про осіннє листя символізує тугу, жаль, нещасливу долю.

Кінь — мука, терпіння, велика працездатність, самовідданість в любові до землі.

Хата — душевний стан сім’ї.

Камінь — душа відмирає, втрачається духовне життя, розірваний зв’язок з Батьківщиною.

Проблематика «Камінний хрест»
проблема життя та смерті;
проблема необхідності емігрувати за кордон, у зв’язку зі складним матеріальним становищем;
проблема зв’язків з рідними землями.
проблема соціального характеру: масове збідніння мешканців села, що штовхає їх виїжджати.

Історія створення
Новела має реальне підґрунтя: односельцем автора був Штефан Дідух, який став прототипом Івана. Він емігрував в Канаду, але перед цим справді поставив хрест із каменю на своєму полі. До слова, він і зараз знаходиться на тому ж місці в с. Русів.

Трагедія головного персонажа уособлює долі величезної кількості людей, які емігрували не стільки з власної волі, скільки через обставини. Багато разів доводилося самому письменникові проводжати земляків у далеку дорогу. Ті, хто від’їжджали, були нещасними та заплаканими.

Твір було покладено в основу однойменного фільму, який було знято режисером Леонідом Осикою 1968-го року. Він став одним із найбільш видатних шедеврів українського кінематографу.

Думки літературознавців про новелу «Камінний хрест». Твір є своєрідним художнім дослідженням внутрішнього стану Івана Дідуха, що зібрав сусідів, аби попрощатися перед тим, як виїхати на інший континент. Всі, хто знає цього чоловіка, завжди будуть згадувати його, як постійно важко працюючого.
Він клав на схили горба дерн, аби дощ не змив ґрунт, займався обробітком землі. Кожного року він запрягав себе, немов коня, та ставав поряд із худобиною, аби разом з нею вивезти на пагорб, де було його поле, гній. Від такої пекельної роботи він став зігнутий. Відтоді його стали називати — Переломаний.

Сповідь персонажа вражає. Все про що він говорить так, чи інакше пов’язано з горбом та надтяжкою працею на ньому та біля нього.

Хрест є символом страдницької долі селянина, що, не зважаючи на свою гірку працю, все рівно мусив кидати свою ниву, бо він не може нею прогодувати себе та сім’ю.

Дідух з родиною знають, що попереду на чужині їх чекає мука безрезультатного намагання зберегти свою духовну ідентичність. Ці почуття породжують глибокий душевний біль. Автор написав, що «ціла хата заридала», де будинок вже не є реальним об’єктом, а стає знаком внутрішніх переживань сім’ї. (В. Пахаренко).

Символізм назви твору. Хрест символізує непосильну, надважку роботу. Вислів «нести хрест» значить — мучитися. А селянам дістався хрест надважкий — із каменю. Хрест на Івановому горбі — згадка про величезну кількість українців, що вирушили за межі рідної країни назавжди.

+1
0
-1