“Покірний тільки правді і красі” - саме такий скульптор Річард Айрон, головний герой драми Лесі Українки “У пущі”. Конфлікт митця та суспільства, громади, яка не розуміє його творчого пориву, прагнення цілковито служити та присвятити себе мистецтву ліплення скульптури є центральним у драмі.
Події відбуваються у XVIII сторіччі в Північній Америці та в Род-Айленді. Скульптор прибуває сюди з Венеції, мріє про успішне майбутнє, починає створювати свій шедевр -створювати свій шедевр - статую жінки, але змушений покинути громаду, внаслідок безпідставних звинувачень проти нього. “
У пущі” - достатньо складний для осмислення твір із життя громади пуритан, для яких Святе Письмо, хоч і було джерелом істини,але вони сприймали Біблію, як джерело абсолютної влади, кожний представник громади трактував біблійні тексти по -своєму, так як йому було вигідно, щоб скульптор і його талант перебували у постійній покорі.
Для Годвінсона Біблія - інструмент влади на думкою громади, він ганебно використовує заздалегідь підготовлені цитати з Біблії, щоб маніпулювати думкою громади, по суті, вчиняючи лицемірство.
Натомість для Річарда, Книга Книг стає основою для пошуку сенсів, творчість, служіння мистецтву є для скульптора сенсом життя, його способом пізнати істину, знайти своє призначення та місце у світі.
Лесі Українці, так само, як Річарду дуже важливі морально -етичні особливості християнства, але вона не приймає покори, яка передбачає бездумне виконання наказів, настанов того, хто вважає себе сильнішим лише тому, що має владу в громаді.
Річард прагне вирватися у світ ідеалу, Вічності.
Любов і ненависть, вірність і зрада, жадоба влади, маніпуляція свідомістю та думкою громадян, заради власних корисливих цілей - ось основні проблеми драми “У пущі”. Питання сенсу життя, місця та значення творчості в житті людини є чи не найважливішими в тексті драми. Біблія це - підґрунтя для сильної власної позиції скульптора, принципів його світогляду. Вже в кінці драми скульптор просить свого друга органіста грати “Реквієм”, оскільки відчуває, наближення фіналу свого земного шляху, який подарує можливість єднання із Творцем у Вічності, а отже і набуття нового найвищого сенсу, що важливіший, ніж скороминуща слава, визнання, нагороди у земному житті.
Важливо, що Леся Українка залишає фінал своєї драми відкритим, а отже спонукає читача до роздумів над прочитаним текстом.
12.10.2024