You are here
Робер Мерль "Смерть - моє ремесло"
"Ессесівець мусить бути готовий убити навіть рідну матір, якщо дістане такий наказ"
Жахлива машина масових вбивств. Про неї багато художньої та документальної літератури, переважно де жертви та в'язні нацистської системи постають як головні герої, але...
В романі Р. Мерля подана історія зі сторони воєнного злочинця Рудольфа Гесса, коменданта Освенцінського табору смерті. Цього історичного персонажа автор зобразив у головному герої - Рудольфі Лангу.
Щоб зрозуміти сутність ката автор повів читача у дитинство головного героя: жорстоке та садиське відношення батька до сина, лицемірство педагогів, брехливість священнослужителя, - сформували світогляд Рудольфа. Він став механізмом для виконання наказів. Його холоднокровність проявилася ще в І світову війну. Але страшніше було потім...
Рудольф Ланг - це півстолітнє уособлення німецької історії з її насильством та фанатизмом. У нього був довгий шлях по нацистській ієрархічній драбині, але єдине ремесло, яке йому вдавалося найкраще - це вбивати.
Для Рудольфа Освенцім, створений та очолюваний ним, - це "фабрика", у якій злагоджено працюють механізми: газові камери, конвеєри для транспортування трупів, крематорій. Його увага прикута на технічний фактор, у нього не було чутливості до смерті мільйонів життів.
Ще один аспект (не спойлер, бо всім відомо, що закінчилося все Нюрнберським процесом): після арешту на допиті Рудольф Ланг видав - він виконував накази, а це теж саме, що пілоту скидати на місто бомби... Найобурливіше те, що він правий...
...За півроку до міжнародного судового процесу американці скинули на міста Японії атомні бомби на беззахисних старих людей, жінок та дітей. Таких самих як безневинні старі люди, жінки та діти, що були спаленні в Освенцимі.