У свої 17 років головна героїня вимушена покинути рідне місто Дубровиця і переїхати у Донецьк, адже батько , який любив наступити « на пляшку» отримав просвітлення: йому треба їхати працювати до Польщі, квартиру продати, ну а доньку куди ? 😩Звісно до баби Олі. І як важко не було дівчині у чужому місті, вона усіма силами намагалася стати своєю… 

Вже дорослою дівчина проявляє здібності до малювання 🎨🖼️ і вирішує відкрити бізнес, який стає доволі успішним. Робить неймовірної краси вітражі. 
Але усе змінюється у 2014 році, коли до міста приходить війна. 🪖Всі  надії та плани руйнуються як картковий будинок. Війна показала хто є хто. 
Найважливішим стає  вижити самій і допомогти іншим.

Головна героїня разом зі своїми друзями організовує неофіційний волонтерський загін та усіма можливими правдами і неправдами допомагають хлопцям із передової.

Наскільки важко було організувати поставку одягу, взуття, провізії, тепловізорів, броніків, касок. Весь час доводилося маскуватися.  Щоб не засікли «сепари», прикидатися своєю. На свій страх і ризик організовувати виїзд тих, хто хотів поїхати в спокійне місце.

Скільки болю, сліз, горя, страху довелося пережити дівчині, але це її загартовувало, робило сильнішою.💪

✍️«Стій прямо і смійся, смійся їм в очі. Навіть якщо довкола тебе немає України, навіть якщо там пустка й лід, навіть якщо там тьма єгипетська, у тобі самому України стане з головою, бо Україна - це ти.»✍️

Книга читається легко, але ти весь час у напрузі. Проживаєш разом із героями всі жахи війни. Шукаєш «своїх», відкидаєш «чужих». Дуже переживала за Доцю з її постійними  метаннями: чи виїхати з Донецька, врятувати своє життя, бути на своїй території? А як же рідний дім, тварини, покинуті пенсіонери, інваліди, хто їм допоможе? Чому через якесь «г…» я повинна тікати? А якщо залишусь, то одразу стану «ждуном», і невідомо яке життя мене чекає… ? Але іноді здавалося, що автор трохи ідеалізує головну героїню і деякі епізоди були трохи надумані і накручені… Хоча, роман має документальне підґрунтя: чи не всі персонажі мають своїх прототипів, чи не всі події відбулися насправді.

В цілому книга сподобалась. 👍Адже, незважаючи на те, що саме слово Доця асоціюється з тендітною ніжною дівчинкою, за ним насправді ховається мужня жінка, яка відстоює інтереси України. Не дарма вона мала позивний «Ельф».Це книга  про мужність, про жертовність, про відданість.

Однозначно книгу варто читати!