Донато Каррізі у «Людині в лабіринті» створює похмурий, майже клаустрофобічний трилер, що занурює читача у психологічні глибини страху й виживання. Головна героїня, Саманта, після років полону виявляється у дивному місці, де намагається згадати, що з нею сталося. Розслідування веде приватний детектив, і разом вони намагаються відшукати правду у плетиві брехні та кошмарів. Каррізі знову демонструє свій талант майстра напруги, граючи з уявленням про реальність і підштовхуючи читача до сумнівів у власних висновках. Атмосфера лабіринту, як буквального, так і психологічного, змушує відчувати дискомфорт і водночас захоплення від майстерності автора. Рекомендую «Людину в лабіринті» всім, хто любить трилери, що випробовують розум читача. Це не просто детективна історія, а глибоке занурення в природу страху, пам’яті та людської свідомості.