Я – безодня

Це діалог із самотністю і крик душі, що вирвався з-за ширми повсякденності. Ця книга — маніфест про невидимих, які живуть поруч, але залишаються для нас фантомами, поки не стануть загрозою. У серці історії — три самотні планети, що обертаються навколо власного горя. «Прибиральник» — архітектор тиші, що живе у власному пеклі, будуючи свій світ із чужих відходів. Його шлях перетинається зі шляхом «Дівчинки з рожевим волоссям» — душі, що відчайдушно шукає любові, і «Мисливиці» — поліцейської, яка шукає не злочинця, а відлуння власного болю. Каррізі майстерно показує, що зло народжується не з абстрактного поняття, а з конкретної, задушливої самотності. Це роман про те, як легко впасти, коли нікому простягнути руку. Це потужний, філософський трилер, що залишає глибокий осад і змушує задуматися, скільки безодень ховається серед нас.