Історичні етюди. Частина 2

У другій частині етюдів про Житомир взято період 1900-1902 років. Я не зовсім зрозуміла, чим автори аргументували такі описи життя міста, беручи по два роки на першу брошуру і другу. Зазвичай в історичній літературі прийнято брати ширші хронологічні межі: кінець 19 століття чи початок 20-го. Можливо, обраний підхід слід пояснити незначною кількістю газет, що збереглися в архіві. Чи фінансовими труднощами (якщо планували видати не дві, а приміром, пʼять брошур). Одним словом, загадка. Так само дещо применшує наукове значення видання те, що укладачі просто передрукували замітки журналістів 1900-1902 років без особливого критичного аналізу. Ми бачимо банальні повідомлення, виписані з різних номерів «Волині», причому вони можуть мати однакову назву типу «Буяни». Хотілося б, звісно, аналізу соціальних явищ, зокрема згадуваної проституції та алкоголізму, хуліганства, стану лікарської системи, про місцевий транспорт і ставлення до нього містян, а не просто констатації. Хоча повторюся, що оприлюднення розміщеної у «Волині» інформації все одно є унікальною річчю, адже до архіву дійде не кожен житомирянин. Цікаво, що укладачі на 56 сторінках розмістили чимало цікавих світлин з газети початку минулого століття. Безумовно, книга є оригінальною  і такою, яку не соромно подарувати комусь чи навіть мати вдома.