Танці з кістками

Танці з кістками - однозначно є найкращим з того, що ми читали у 2025 році в #club11july, і точно займає високу сходинку за весь час існування клубу, але поки нам влом робити цей рейтинг

Класний медичний трилер, події якого розгортаються в Києві, можна прочитати за три дні, а роздумів після вистачить на пару тижнів

Атмосфера книги досить "сіра" (як власне і головний герой) і вдало підкреслює, як одна за одною перетинаються "червоні лінії докорів сумління" і дає нам спостерігати, як же далеко може зайти людина в пошуках того, що їй навіть не треба.

Може здатися, що все то було заради грошей, але нам ще на початку книги сказали, що герой особливо не знав, що робити з ними, хоча сам факт наявності грошей його дуже заспокоював. Тож про що це було насправді?

Оскільки в книзі відсутні "класично позитивні" персонажі - десь з половини оповідання я почала ловити себе на думці, що співпереживаю головному герою, чи вдасться йому його гидкий задум (що дуже страшно, насправді, бо наскільки швидко людина може сприйняти зло як за "норму"?)

Також було цікаво порівняти обговорення книги в різних книжкових клубах. Ми з Мірою читали книгу більш лінійно, для нас історія завершилась на тому, що головний герой утік до Домінікани.

В паризькому ж книжковому клубі були гарячі спори, чи вдалась йому втеча, чи це є аналогією на смерть, бо по ходу книги згадувався той пляж як "справжній рай"

Подумуємо написати автору в твітер, щоб дізнатись, як саме для нього завершилась ця історія

Окреме задоволення додає стиль написання книги, звідти можна набрати собі як серйозних цитат, типу "Найстрашніше в житті - вибір. І поки я вагався зробити свій, він потихесеньку зробив мене", так і веселих, чому дітей приводять гратися на Пейзажну алею (там задовга цитата, щоб писати її тут, але почитайте)

Моя рекомендація - однозначно читати. Виключення - якщо ви занадто чутливі до суто медичних та фізіологічних описів (особисто в мене вони не викликали огиди, а сприймались суто як декорації, але всі ми різні)