Натомість моя бентежна душа, неначе водій автобуса, що забуває
за кермом звідки й куди він їде, без упину рвалася з тіла, аби нарешті
кудись добратися.
А він же, як і я, збився з пуття
через книжку, та тільки після всіх пошуків, мандрів і пригод,
зустрічей зі смертю, коханням і лихом, досяг того, чого я не зумів:
знайшов внутрішній спокій та рівновагу, яка закріпить усе на
роки.
Одного дня доля посміхнеться й вам, не забувайте цього, і настане ваша щаслива
мить. Будьте терплячі, не нарікайте на життя, чекайте й нікому
не заздріть! Коли ви навчитеся любити життя, то збагнете,
що вам потрібно зробити для щастя. І тоді побачите мене, хоч
би куди завели вас ваші дороги.
Річ, яка збила моє життя з колії, чекала на мене там, за спиною, на столі. Хоч би скільки я відвертався, початок усіх речей був там,
серед рядків книжки, — я вже став на той шлях.
