Не буду сильно розписувати. Книга справді хороша, двір ночі надзвичайний і найдетальніший. Одна насолода все це уявляти... і Різ - просто ідеал чоловічої краси, сили, розуму і характеру.

Але Фейра.... чим раз тим більше її не люблю. Мені дуже часто здавалося , що вона зарозуміла і зверхня. Наведу приклад однієї з сцен - коли вона прибула до сестер , яких давно не бачила в гості із Різендом і двома іллірійцями. Опис її одягу сам по собі кричав - ось яка я вся крута і багата : діаманти , дорогоцінні прикраси і - КОРОНА , якого? Ти що стала вже королевою , що собі корону одягаєш ? Тим паче з візитом до найрідніших? Чи той випадок як вона з’явилася перший раз на зустріч з королевами - теж в короні , до чого? Я розумію Різа , він таки лорд Ночі, а вона хто? Ще ніхто. Другий раз при такій же ж зустрічі, коли вони з Різом вже були разом поєднані , то я розумію , тут вона без 5 хв Вища Леді. Але до того І вона ті корони туляла всюди де тільки можна... чи то комплекс захланності , бо в дитинстві такого не мала і бідово жила чи просто хотіла всюди похизуватися. навіть Мор собі не позволяла корону носити, хоча в неї було більше прав, як сестри Лорда. Всі тій Фейрі постійно були в чомусь винні: віднеси мене туди , я обираю се і те.... я типу розумію , що вона нарешті отримала владу над своїм вибором, але багато що з цього було занадто.

Але книга сама по собі сподобалася