Оповідь ведеться від письменника Маркуса Гольдмана (про нього згадується в першій книзі Діккера - Правда про справу Гаррі Квеберта), який згадує про своїх близьких людей - кузенів Гілеля і Вуді і їхніх батьків дядька Сола і тітку Аніту, і роки, проведені з ними. З ними всіма сталася якась драма, про яку ми, звісно, дізнаємося аж в самому кінці, а до того автор неспішно розказує історію життя свого і своєї родини. Як його дідусь і бабуся заснували фірму, про їхніх синів Сола і Ната. Як хлопці росли і обіцяли стати надійною опорою батьків і фірми, як Сол посварився з батьком, а Нат став провідним інженером. Як Сол одружився з Анітою І в них з'явився Гілель. Як тяжко було Гілелю в школі і як у їхнє життя увійшов Вуді. Як склалася і міцніла їхня банда Гольдманів, як проходило їхнє дитинство і юність. Маркус так багато і часто розказує про драму, що в кінці чекаєш щонайменше кінця світу. Коли нарешті дізнаєшся, що ж сталося, то ці події здаються цілком життєвими, ще й не таке стається на людських перехрестях (я зразу подумала, що Вуді дарма зв'язався з тою Коллін і від її чоловіка варто триматися подалі, адже він рано чи пізно вийде із в'язниці). Хоча, звісно, для людини яка втратила половину своєї сім'ї і дуже важливих людей, це -- велика трагедія, яку Маркус болісно переживає навіть багато років потому. Сюжет динамічний, характери героїв яскраві, спостерігати за ними цікаво. Як Маркус дуже хоче стати Гольдманом з Балтимора і соромиться своїх батьків. Як Гольдмани з Балтимора хочуть бути дітьми Невілла, як вони ж хочуть, щоб Александра вибрала їх, а не Маркуса. Як бабуся і дідусь Гольдмани по-різному ставляться до сімей своїх дітей. Які в них всіх звички і порядки. Варто прочитати 4 з 5.