Відгук на книгу: Книга Біла фортеця

Обожнюю деякі твори Орхана Памука і вважаю їх шедеврами: «Музей невинності», «Моє імʼя - Червоний», навіть «Рудоволоса жінка» можна віднести до цього переліку. Але його твори типу «Нове життя», «Сніг» та «Біла фортеця» я не розумію і не відчуваю. «Білу фортецю» читати нібито легко (на відміну од «Снігу»), нібито сюжет історичний: сімнадцяте сторіччя, турки завойовують Європу й беруть у полон чоловіка з Венеції. Однак незрозуміло, що хотів сказати автор, коли показував зовнішню схожість венеційського бранця із турецьким ученим-хазяїном. Що Схід і Захід не слід протиставляти, бо обоє вони роблять свою справу і розвивають науку? Але в інших творах Памука ця думка сформульована більш приземлено, зокрема, коли він засуджує норми турецької моралі в «Музеї невинності». Що хотів сказати Памук, коли Ходжа та італієць помінялися місцями й продовжили своє життя в інших ролях? Що вони однакові? «Біла фортеця» залишила в мене більше питань, ніж дала відповідей.