Мене ця книга захопила, як і інші книги про професора Ленгдона, я навіть була в передчутті за декілька місяців до її придбання. Читала із задоволенням, однак десь на середині роману зрозуміла, хто є вбивцею. І від цього прийшло розчарування. Ден Браун став передбачуваним. Не зовсім зрозуміла, для чого було вставляти гомосексуальну лінію у твір - напевно, задля екранізації, якої поки що нема. Приємною річчю було розгортання подій в Іспанії, в Музеї Гугенхайма, - ось ця вірність собі з боку містера Брауна мені до вподоби: музеї присутні в усіх творах про професора Ленгдона, роблячи тло оповіді соковитим та різнобарвним.