Зазвичай я дуже полюбляю читати біографії, але ця книжка моментами була мені нудною (але це суто мої субєктивні моменти). Хоча насправді, було цікаво прочитати те як ще дитиною Гаррі пережив смерть своєї матері принцеси Діани і як це повпливало на все подальше його життя. Принца Гаррі з дитинства називали «spare» що значить «запасний» спадкоємець. Він чесно і досить відверто розповідає про своє життя в тіні свого старшого брата Вільяма, тиск з боку журналістів (мене вразили подробиці смерті принцеси Діани, і взагалі моменти журналіської наглості в його житті), доволі складні стосунки з батьком і та й усім королівським двором. Книга дуже особистісна, читаючи її ти ніби опиняєшся поруч із Гаррі у найтрагічніші миті його життя: смерть матері - принцеси Діани, військова служба в Афганістані (взагалі через те, що терористи кожен раз через пресу дізнавались, де він був, його часто просто відправляли додому і він не міг повність реалізувати свій військовий потенціал), внутрішні переживання, боротьба з панічними атаками, вживання наркотиків та втратою себе як особистості в системі монархії. Особливе місце в книзі було приділено стосуткам принца Гаррі і Меган Маркл — історії, яка мене зворушили своєю щирістю, я дуже співпереживала за них. Тому, що знову ж таки журналісти повели себе в край огидно і жорстоко по відношенню до них як пари і до матері Меган. Хоч здавалаось би Меган акторка, яка звикла до такого життя, але і їй було страшно і тяжко через це все проходити. Книга зачипає такі важливі теми: психічне здоров'я, токсичні традиції, расизм та право на власне життя. Ця книга показала мені те, що не дивлячись на те, що Гаррі з королівської родини, він так само моє свої страждання, біль який проносить через усе життя. Цими мемуарами він зламав всі стереотипи про «ідеальне королівське життя» та показав реальність, яку рідко бачать прості люди.